З досвіду роботи вихователя Власенко Ірини Василівни
ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ТЕАТРАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДОШКІЛЬНИКІВ
Театральні заняття – це розігрування казок, сценок; рольові діалоги за ілюстраціями; самостійні імпровізації на запропоновану тему; перегляд вистав і їх обговорення; ігри – драматизації; вправи із виразності мовлення; вправи із соціально – емоційного розвитку дітей.
СХЕМА ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ
1.Уведення в тему.
2.Створення емоційного настрою.
3.Поетапна театралізована діяльність (розминка мовленнєвого апарату, дихання, пластика, робота над етюдами, репетиція репертуару).
4.Еоційне завершення заняття.
ЗМІСТ ЗАНЯТЬ ТЕАТРАЛІЗОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1.Перегляд вистав і бесіди за їх змістом.
2.Ігри – драматизації.
3.Вправи для соціально – емоційного розвитку дітей.
4.Корекційно – розвивальні ігри.
5.Артикуляційна гімнастика.
6.Вправи на розвиток мовленнєво – інтонаційної виразності.
7.Ігри – перетворення, образні етюди.
8.Вправи з розвитку пластики.
9.Логоритміка.
10.Пальчиковий ігротренінг для розвитку моторики рук.
11.Вправи з розвитку виразності міміки, з елементами пантоміми.
12.Театральні етюди.
13.Окремі вправи з етики під час драматизації.
14.Підготовка і розігрування казок та інсценізацій.
15.Ознайомлення з текстом казки засобами її драматизації – жестом, мімікою, рухом, дією, костюмом, декораціями, мізан – сценами.
РОБОТА НАД ІНСЦЕНІЗАЦІЯМИ КАЗОК
Усі роботи мають супроводжуватися сюжетними малюнками.
ПЕРШЕ ЗАНЯТТЯ ЗА КАЗКОЮ – «Слухаємо казку» - знайомство з новою казкою.
Орієнтовна структура заняття:
1.Вихователь читає казку, ілюструючи її за допомогою іграшок чи ляльок.
2.Обговорення змісту казки.
3.Поясення незрозумілих и невідомих слів, виразів, відповіді на дитячі запитання.
4.Обговорення персонажів казки (зовнішній вигляд, характер, вчинки; хто сподобався найбільше, хто не сподобався і чому тощо).
5. Загадування загадок по змісту казки, про персонажів казки.
6.Організація гри на закріплення нових слів та виразів.
ДРУГЕ ЗАНЯТТЯ – «Розповідаємо казку».
Орієнтовна структура заняття:
1.Колективний переказ казки дітьми. Вихователь її ілюструє, як на першому занятті, дає підказки дітям.
2. Дидактичні ігри на розвиток психічних процесів: уваги, пам’яті, мислення.
3.Проведення рухливих ігор на вдосконалення загальної та дрібної моторики(всі завдання пов’язані із сюжетом казки).
ТРЕТЄ ЗАНЯТТЯ – «Показуємо казку».
Орієнтовна структура заняття:
1.Вправи з пантоміми, психогімнастики, артикуляційної гімнастики, розвивальні вправи (спостережливість, винахідливість, уміння малювати, відтворювати голоси).
2.Відбувається як справжня репетиція: розподіл ролей, обрання декоратора, імпровізація на сцені. Глядачами стають діти, які не отримали ролей або іграшки. Вихователь – режисер, ведучий.
ЧЕТВЕРТЕ ЗАНЯТТЯ – «Репетиція казки».
Орієнтовна структура заняття:
1.Заняття починається із вправ попереднього заняття.
2.Розпопіді дітей про героїв казки, їх характери, обговорення окремих сюжетів казки.
3.Репетиція казки на «сцені».
4.Рефлексія заняття. Що сподобалося, що – ні та чому.
П’ЯТЕ ЗАНЯТТЯ – «Наш театр».
1.Вправи попереднього заняття (перед глядачами)
2.Прем’єра вистави.
3.Висловлювання вражень глядачами.
4.Того ж дня діти малюють свої враження від вистави.
ЗАНЯТТЯ №3 «ПОКАЗУЄМО КАЗКУ«ЛИСИЦЯ І ГЛЕЧИК»
(за мотивами української народної казки)
Старша група
Мета:
Учити дітей проводити просту інсценізацію знайомої казки, узгоджувати свої дії з діями інших під час прстої вистави, навчати вміння наслідувати показані дії, удосконалювати дрібну та артикуляційну моторику, , формувати у дітей фонематичний слух. Ввести в словник дитини дієслова: «хлебтати», «облизуватися», «наїстися»; прикметники – антоніми «ситий – голодний».
Розвивати зорову та слухову увагу, мовне дихання, тренувати моторну пам’ять, логічне мислення: вміння міркувати, порівнювати, аналізувати.
Стимулювати прояв творчої індивідуальності дитини, форувати позитивні риси характеру.
Оснащення:
фігурки персонажів казки – Баба, Лисиця; предметні картинки: глечик, серп, сніп; декорації: поле, річка; велике настінне дзеркало або індивідуальні люстерка за кількістю дітей, індивідуальні аркуші з графічними завданнями,олівці.
Хід заняття:
І.Організаційний момент
Запитати дітей, яку казку вони розповідали на минулому занятті. Повідомлення теми.
ІІ.Робота над темою заняття
1)артикуляційна гімнастика
Запропонувати дітям зобразити перед дзеркалом Лисицю за допомогою міміки та артикуляції. Вихователь демонструє дітям артикуляційні пози:
o Лисиця облизується – кругові рухи язиком. Облизуючи губи (верхнюю, а потім нижнюю;
o голодна Лисиця – втягнути щоки;
o Лисиця пє молоко – рухи язиком, ніби хлебтати;
o Лисиця наїлася – «Смачне молоко»! – поплямкати губами;
o сита Лисиця – надути щоки.
2)вправа «Лисиця хвилюється»
На рахунок 1-4 - глибокий вдих. На рахунок 5-6 – повільний видих; на рахунок 1-2 – різкий глибокий вдих,на рахунок 3-6 – повільний видих; на рахунок 1-4 – глибокий повільний вдих. На рахунок 5-6 – різкий видих.
3)вправи на позбавлення затисків обличчя «Лисиця намагається визволитися від глечика»
o підняти брови («подив») – розслабитися. Зберігати чоло рівним протягом 30 секунд;
o насупити («серджусь») – розслабити брови;
o розширити очі («страх»), при цьому чоло не напружувати – розслабити повіки;
o розширити ніздрі («вдихаю аромат») – розслабити повіки та брови.
4)вправа на акторську майстерність «Зміни голос»
Завдання: вітати один одного від імені будь – якого казкового персонажа (можна надягати за бажання елементи костюма, наголівник) і розповісти , на кого стали схожі. Вихователь допомагає зобразити обраних героїв через голос, виразні рухи, міміку тощо.
5)розподіл ролей
Розподілити між дітьми ролі. Обрати декоратора, який буде встановлювати на столі – сцені декорації. Інші діти – глядачі.У міру отримання фігурок і декорацій діти сідають за стіл : артисти з одного боку, а глядачі - з протилежного.
6)інсценування казки: допомогти дітям провести інсценізацію казки.
Потім діти міняються ролями.
7гра Домалюй візерунок»
На аркуші з малюнком глечика діти домальовують лише відсутні елементи (за зразком вихователя).
ІІІ.Рефлексія.
ЛИСИЧКА І ГЛЕЧИК
Дійові особи:
Ведучий
Баба
Лисиця.
Ведучий. Вийшла Баба в поле жати і сховала за снопи глечик із молоком. Підібралася до глечика Лисиця, всунула в нього голову, молоко вижглуктила; час би й додому, та ось біда – голови з глечика витягнути не може. Ходить Лисиця, головою мотає.
Лисиця. Ну, глеку, пожартував, та й буде – відпусти мене, глечику! Досить тобі, серденьку, балувати - пограв, та й годі.
Ведучий. Не відстає глечик , хоч ти що хочеш. Розсердилася Лисиця.
Лисиця. Чекай – но, проклятий, не відстаєш честю, так я тебе втоплю!
Ведучий. Побігла Лисиця до річки і давай глечик топити.
Глечик – то потонути потонув, та й Лисицю за собою потягнув.