ХУДОЖНЬО-ПРОДУКТИВНЕ ОБРАЗОТВОРЕННЯ

Прекрасна людина, яка створює красу! А дитина,яка живе у світі ще не так багато років і вже зуміла відчути його красу, увібрала її у свою душу і відтворила свої почуття у малюнку-це справжній талант! Її малюнок – шедевр! Діти малюють.

Сидячи, стоячи, лежачи. Олівцями і фарбами. На папері, на шпалерах, на стінах. У садку і вдома. Малюють справжні картини і незрозумілі "каляки-маляки". Малюють, коли весело.

Малюють, коли сумно. Тому що для дитини малюнок - це її мова, її послання світу. Для дитини малювання - це природний процес розвитку - емоційного, інтелектуального, психомоторного, соціального.

У різному віці- свої малюнки- свій стиль і свої теми.Малюк півтора-двох років захоплено водить олівцем по паперу, отримуючи невимовне задоволення від самого процесу. Для дитини це приголомшливе відкриття - рухи її рук залишають на папері такі чудові сліди! Така краса - і вона це зробила САМА!

У цьому віці важливо дати юному художнику свободу і місце для вияву творчого пориву. Великі аркуші паперу на підлозі і на стіні, олівці, крейда, фарби, фломастери - нехай малює, нехай вивчає фактуру. Нехай творить, а ви, педагоги та батьки, захоплюйтесь її шедеврами. А найкраще - сідайте на підлогу і малюйте разом. Можна навіть просто руками. У цьому віці ми всі - майже Пікассо

Наступна стадія - коли в хаотичному нагромадженні штрихів і закорючок дитина раптом розгледить якийсь образ - колесо, дерево, птицю. Це ціле відкриття - зв'язок між самим предметом і його зображенням.

Це потужний стрибок у розвитку дитини. Починаючи малювати, вона ще не знає, що вийде, але у малюнка з'являється назва. Педагоги повинні злегка стимулювати цей процес, малюючи разом з дитиною, звертати її увагу на те, що виходить на папері - "Дивись, це схоже на ялинку, а це на пташку - ось дзьоб, ось лапки".

Наступний етап - малюнок за попереднім задумом. Дитина знає, що буде зображено, перш, ніж проведе першу лінію. В ході процесу плани можуть змінитися - це нормально. Душа дитини - це цілий світ, великий, таємничий, незбагненний.

Проникнути в усі його секрети, напевно, не під силу нікому. Та й чи потрібно? Адже кожен має право на своє внутрішнє сокровенне ...Але все ж педагогам та батькам необхідно мати певне уявлення про душевний стан своїх вихованців.

Є хороший спосіб це зробити не втручаючись в тендітний світ дитячої душі. Просто поспостерігайте за тим, що малює малюк. Адже якщо придивитися до творчості дітей, можна багато чого побачити і зрозуміти. На папері вони виражають свої почуття, сприйняття навколишнього світу, ставлення до людей, речей, подій.

Юлія ШАДРІНА (з досвіду роботи)

Художньо-продуктивне образотворення з вихованцями молодшого дошкільного віку

Тема «Веселий дощик»

Мета: Вчити дітей за допомогою відтінків зображувати настрій (сумний чи веселий: сумний – темний, веселий – світлий). Продовжувати навчати дітей заповнювати весь простір  аркуша паперу, передаючи мазками краплі дощу. Збагачувати враження дітей від образотворчої діяльності, поєднуючи її поетичним словом (народний фольклор). Виховувати дбайливе ставлення до фарб, пензлів – вони чарівники і допомагають дітям творити дива.

Обладнання. Аркуші паперу альбомного формату із зображенням двох хмар (сумної – синя, веселої – блакитна) та зображенням квітів. Аркуш паперу половину альбомного формату із зображенням на одній сумної хмаринки, внизу зображення хлопчика чи дівчинки, на другій – стебло із листочком, для кожної дитини картонні зображення парасольки, фарби, пензлі, серветки, картонні підкладки, скляночки з водою.

Попередня робота: рухлива гра «Сонечко і дощик», бесіда про сезонні явища природи , розглядання картинок з дощем, розучування закличок «Дощику, Дощику!», «Іди , іди , дощику!».

Хід заняття:

1.    Сюрпризний момент

-        Добрий день, діти! Сьогодні до нас у гості завітали…(стук у двері)

-        Так, парасольки. Скільки їх?(дві)

-        А навіщо людям парасолька? Коли ще люди найчастіше беруть з собою парасольку?(відповіді дітей)

-        Діти, парасольки мені шепочуть, що вони хотіли б подивитись, які у вас є талановиті пальчики. Покажемо їм, що можуть робити наші слухняні пальчики?

2. Пальчикова вправа

Прийшла весна – красна, сонечко яскраво світить і шле свої промінці на землю (руки схрестити, широко розвести пальці, руки підняти вгору)

Із землі починають проростати рослини (стиснути пальці в кулачки, повільно попарно піднімаємо пальці вгору)

Розцвітають квіти (руки при підняті, притулити одна до одної внутрішніми поверхнями зап’ястків)

-        Парасолькам сподобались наші пальчики.

3.    Бесіда

-        Діти, чи звернули ви увагу, однакові наші парасольки? Якого кольору ця парасолька? Як ви гадаєте, який настрій у цієї парасольки?

-        А ця яка парасолька? (кольорова) Який настрій у неї веселий чи сумний?

-        Ось у парасольок є конверти, цікаво, що ж там у них? Давайте поставимо веселу парасольку, ти нас почекай, а ми подивимось. Що ж нам принесла сумна парасолька?

-        Що принесла парасолька? Якщо парасолька сумна, то яка її хмаринка? (теж сумна) Якого кольору сумна хмаринка?

-        Діти, парасолька шепоче мені, що вона хоче, щоб ви намалювали сумний дощик.

-        Чому буває сумний дощик? (бо холодний, часто затяжний, доводиться сумувати в кімнаті)

-        Хто ж допоможе нашим талановитим пальчикам намалювати сумний дощик?

-        Так, наша фарба – чарівниця і пензлик – чарівник. Яку фарбу підберемо для сумного дощику?

-        Так, синю. Такого ж кольору, як і хмаринка.

4.    Показ і пояснення

-        Підійдіть, діти, до столиків, сядьте зручно, подивіться як буде малювати сумний дощик. (показ і пояснення вихователем послідовності малювання)

-        Поверніться, діти, до своїх столиків, візьміть правильно пензлика – чарівника, намалюйте сумний дощик. (діти працюють за столами, за необхідністю вихователь допомагає дітям)

-        Діти, дощик почав йти, а як же допомогти хлопчикам і дівчаткам, які потрапили під дощ? (сховатися під парасолькою, яка лежить у кожного на столі)

-        Молодці, діти. Гарно намалювали сумний дощик. А тепер підійдіть до мене.

5.    Обігрування заклички

-        Діти, дощик сумний, холодний, не привітний. А коли люди хотіли, щоб він перестав йти, то вони промовляли таку закличку:

«Не йди, не йди, дощику»

Не йди, не йди, дощику

Зварю тобі борщику

Та поставлю на горі,

Щоб не їли комарі

-        А ще, парасолька дуже хоче погратися з вами в гру «Сонечко і дощик».

6. Рухлива гра «Сонечко і дощик»

-        Діти, поки ми розважалися, гралися із сумною парасолькою, наша весела парасолька трішки засумувала. Ти сумна, парасолько, нас почекай, ми подивимося, що принесла нам весела парасолька. Може, вона знову повеселішає.

-        Малята, що принесла нам весела парасолька?

-        Так, малюнок з квітами. Але що трапилося з квітами? Чому вони схилили свої голівки?

-        Напевно, було холодно на вулиці, йшов сумний дощик і квіти не змогли прорости. Що ж робити?

-        Так, треба, щоб пішов весняний веселий дощик і допоміг квітам. Давайте закличкою покличемо весняний дощик:

Іди, іди дощику,

Зварю тобі борщику,

Поставлю в кутику,

На зеленім прутику.

Дощик іде, квітка цвіте.

-        Діти, який весняний дощик за настроєм?

-        Так, веселий, а чому він веселий?

-        З якої хмаринки йде веселий дощик? Так, з блакитної, ось такої.

-        Малята, допоможімо квіточкам і парасольці намалювати веселий дощик.

7.    Дитяче дослідження та експериментування

-        Підійдіть до столиків і подивіться. А в нас є блакитна фарба?

-     Хоча в нас немає блакитної фарби, але не даремно наша фарба – чарівниця, вона допоможе нам віднайти блакитний колір. Для цього ми змішаємо білу та синю фарби та отримаємо колір, який нам потрібен, щоб намалювати блакитну хмаринку.

-        Ну як? Допомогла нам фарба знайти потрібний колір? Який дощик будемо малювати?

-        Так, веселий. А краплинки вмієте малювати? Тож краплинки дощу намалюєте самостійно

8.    Самостійна робота

-        От який веселий, теплий дощик напоїв квіти, і вони підводять голівки, кивають  дякують дощику і фарбі, і дітям, що їм допомогли. Давайте покажемо нашим парасолькам які ми намалювали малюнки і подаруємо їх. (діти дарують сумній парасольці сумний дощик, а веселій – веселий )

-        Парасольки вам дуже вдячні і хочуть з вами потанцювати.

Поціновування дитячих робіт

9.    Рефлексія

-        Діти, що вам найбільше сьогодні запам’яталось?

-        Хто до нас завітав?

-        Для кого чи для чого ми дошик малювати?

-        Хто був старанним?

-        Чий малюнок найбільше сподобався?